Повноцінними є тільки ті
знання, які дитина здобула
власною активністю.
Йоганн Песталоцці


Модернізація навчально-виховного процесу на сучасному етапі сприяє формуванню та розвитку творчої особистості, спроможної повноцінно реалізуватись в житті. Одним із кроків підвищення ефективності уроку рідної мови є впровадження разом із традиційними методами навчання інтерактивних технологій.
      Освіта – найпотужніша та найпотрібніша ланка повноцінного життя  людини.  Канула в минуле архаїчна формула «Я – вчитель, ти – учень». На противагу їй зайняла тверді позиції формула успіху «Учитель + учні = партнери».
Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники.
На сучасному етапі модернізація навчально-виховного процесу покликана сприяти формуванню та розвитку творчої особистості, яка спроможна повноцінно реалізуватися в житті. Для цього їй потрібні певні навички: думати, розуміти сутність речей, аналізувати, осмислювати ідеї, шукати потрібну інформацію, тлумачити її, застосовувати за певних умов.
Уроки рідної мови та літератури – це напружена, науково організована й результативна праця всіх учнів у співтворчості з учителем, яка розвиває творчі здібності учнів; сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою думки; диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою; розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.
Особистістю людина стає поступово, на її формування впливає багато чинників. Серед них провідне місце належить рідній мові, тому що саме вона найглибше пронизує свідомість і підсвідомість людини, доносить інформацію про навколишній світ.
У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „ Сто порад учителю” він писав: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...” Завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.

Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалити їх, щоб вони стали творчими. Завдання учителя - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.  Що таке творча особистість? Як її виховати?Які методи і технології треба використовувати на уроках, щоб допомогти учневі знайти себе, свій творчий потенціал?
І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інтерактивні технології навчання.  Саме такий підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань,  сприяє розвитку творчої особистості.
Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інтерактивних  технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем.
При підготовці до уроку слід обов’язково, і чи не найперше, врахувати ту модель, де уроком учитель лише керує , а творять урок самі учні.
У підготовці до уроку треба продумати  систему логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого. Ефективним буде той урок, на якому присутні глибокі теоретичні знання , ретельна підготовка, творчий підхід учителя.
Важливим є те, що, застосовуючи елементи інтерактивного навчання на уроках української мови та літератури, учні вчаться бути демократичними, критично мислити, співпрацювати, приймати рішення, спілкуватися з іншими.
Основними методами і прийомами інтерактивного навчання є самостійна робота, проблемні та творчі завдання, запитання учнів до вчителя та навпаки. Отже, використання інтерактивних технологій не є самоціллю, а лише засобом, який сприяє співробітництву на уроці.  
Це такі технології як «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в парах,робота в малих групах, «Навчаючи – вчусь», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення».
Наприклад, інтерактивна технологія «Мікрофон» використовується найчастіше на етапі мотивації навчальної діяльності. Учні мають висловити власну думку про те, чого вони очікують від уроку (що дізнатися, чого навчитися, що пригадати), виходячи з теми.
У такий же спосіб проводиться етап підсумку уроку.
Інтерактивна технологія «Метод ПРЕС» використовується , щоб  учням довести і обґрунтувати свою точку зору, відповідаючи на питання за схемою:
–    я вважаю,…
–    тому що …
–    отже, ….
Найчастіше ця технологія навчання використовується на уроках літератури в 10 класі при обговоренні проблемних питань. Учні класу на основі прочитаного твору можуть свідомо довести чи спростувати твердження, зробити певні висновки.
Вивчаючи в 5 класі правопис префіксів з-, с- , використовується для АОЗ  інтерактивна технологія «Мозковий штурм» :
     -  якого правила стосується сполучення слів «кафе «Птах»;
     -  сформулюйте це правило;
     - наведіть приклади слів на це правило.
 

На етапі формування вмінь і навичок використовується інтерактивна технологія «Займи позицію». У 6 класі при вивченні теми «Кількісні й порядкові числівники» кожен учень витягає аркуш з    написаним на ньому числівником. На дошці – в різних місцях – аркуші з написами: «кількісні», «порядкові». Школяр повинен підійти до відповідного аркуша, назвати свій числівник і обґрунтувати  вибір.
Сприяють підвищенню творчої діяльності учнів   ігрові завдання. По-перше, такі завдання здебільшого є пошуковими. Вони ставлять учня перед необхідністю самостійно знаходити шляхи розв’язання, а отже, розпізнавати, аналізувати мовні факти, зіставляти їх і формулювати висновки. А це розвиває творчі здібності школяра, увагу, ініціативність. По-друге, робота з ігровими завданнями створює позитивну мотивацію навчання, пробуджує бажання знати. По-третє, самостійно відкриваючи для себе певні мовні явища, учень дістає задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості.
Цьому сприяє цілий спектр лінгвістичних ігор: кросворд, вікторина, аукціон, мовний конкурс, лінгвістична загадка, лінгвістична задача, «Сходи», «Перехрестя», ребус, «Ти – редактор», «Зайвина», «Спіймай помилку», «Вірю – не вірю», «Визбирувач», «Сортування», «Найрозумніший», «Мовна дуель», «Останнє слово – за тобою», «Хто швидше», «Лінгвоестафета», «Ти – учитель» тощо.
Вони використовуються на різних етапах уроку.
У 5 класі при вивченні теми «Антоніми» на етапі актуалізації опорних знань пропонується учням ігрове завдання «Відгадай загадку» :
    Куций хвіст і довгі ноги.
    Уночі і вдень – тривоги.
    Миру й спокою не знаю:
    Всіх боюся, утікаю.  (Заєць)    
Підкреслюються крейдою різних кольорів пари слів (куций – довгі, уночі – вдень, тривоги - спокою).
Вправа «Мозковий штурм» допомагає оптимально перевірити домашнє завдання:
-    Чому саме ці слова об’єднано вчителем у пари?
-    Що можна сказати про значення даних слів?
-    Що можна сказати про їх належність до частин мови?
-    Як називаються такі слова?
На етапі формування вмінь і навичок застосовуються різноманітні ігрові  завдання:
У 5 класі при вивченні теми «Вживання апострофа» учні
розв’язують ребуси,пояснюють написання даних слів.
           7Я (сім’я),  гір   я (підгір’я).
                              під                                      
     

У  6 класі при вивченні теми «Написання прізвищ» на етапі закріплення знань учням пропонується  розв’язати лінгвістичну задачу :
 Після закінчення уроку вчителька попросила учня покликати до кабінету Сердюк. Хлопець, вийшовши з кабінету, замислився: кого ж потрібно покликати, адже в класі є і Олена Сердюк, і Олег Сердюк?                                                                                                            
Гра «Аукціон» (Тема: «Фразеологізми» )
  Проводиться у формі аукціону або естафети: за 3 – 4 хв. учні повинні назвати якомога більше фразеологізмів зі словами: голова, язик, око, зуби, ноги.
Орфографічна естафета
Клас ділиться на команди (за рядами). На дошці записано слово з орфограмою (наприклад, директор). Кожен член команди повинен написати слово з орфограмою, яке б починалося буквою, на яку закінчилося попереднє. Виграє команда, що швидше впорається із завданням. (Наприклад: директор – рукавичка - ательє…).
При вивченні теми « Іменник. Повторення»проводиться гра «Зайвина»:
Визначити «зайве» слово, обґрунтувати свій вибір.
1.    Марш, вежа, круча, плече, надія.
2.    Дріжджі, радощі, окуляри, листки, ножиці.
3.    Листоноша, дружина, староста, слуга, сирота.
Також учні отримують домашнє завдання (для виконання за бажанням) творчого характеру: картку – пастку, словниковий диктант, скласти кросворд, ребус, лінгвістичну задачу, «Зайвину». Такі завдання, як правило, діти виконують із задоволенням, докладаючи і знання, і творчі здібності. Так, наприклад, при вивченні теми «Будова слова. Словотвір» частина учнів 6 класу склала лінгвістичну гру для однокласників «Відгадай слово» :
А)Відгадайте слово, у якому: корінь від слова земля, суфікси від слів весняний, ліжко, закінчення від слова лопата (землянка).
Б) Відгадайте слово: державна пісня + частина світу (гімназія).
В) Відгадайте слово: вороняче слово + гральна карта (картуз).
Г) Відгадайте слово, у якому: префікс від слова безбарвний, корінь від слова вода, суфікс від слова парний, закінчення від слова гарний (безводний).
На  уроках літератури використовуються такі інтерактивні вправи: «діалог», «синтез думок», «кола Вена», «спільний проект» ( із застосуванням комп’ютерних технологій), «коло ідей», «дебати», «асоціативний кущ», «сенкан», «кубування», «метод шести капелюхів Едварда де Боно»:
1. “Діалог”. Суть його полягає в спільному пошуку групами узгодженого рішення. Це знаходить своє відображення в кінцевому тексті, переліку ознак. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.
2. “Синтез думок”. Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи. Але після об’єднання в групи і виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються.
3. “Спільний проект”. Має таку саму мету та об’єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків.
4. “Коло ідей”. (Раунд робіт, кругова система). Метою “Кола ідей” є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з декількох питань (позицій), які групи представляють по черзі.
5. «Дебати». Це один з найбільш складних способів обговорення дискусійних проблем. Дебати можна проводити лише тоді, коли учні навчились працювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем. У дебатах поділ на протилежні точки зору набуває найбільшої гостроти, оскільки учням необхідно довго готуватись і публічно обґрунтовувати правильність своєї позиції.
Проводяться також  нетрадиційні уроки: мовний турнір, брейн-ринг, урок-змагання, урок-подорож, урок-вікторина, урок-дослідження , які  зацікавлюють учнів і підвищують рівень творчої діяльності при вивченні рідної мови та літератури.
Впровадження таких вправ дає змогу розв’язувати ряд завдань:
-    пропонувати свою точку зору з позиції наукового знання, а не змушувати схилятися до запропонованої думки;
-    розвивати критичне мислення школярів;
-    навчити бачити помилки або логічні порушення у твердженнях інших учнів;
-     вміти аргументувати власні думки, змінювати їх;
-     диференціювати, індивідуалізувати процес навчання;
-    розвивати аналітичне мислення учнів;
-     формувати в них навички самооцінки, самоконтролю своєї навчальної діяльності;
-    сприяти розвитку творчого мислення, культури спілкування, виховувати активну особистість, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми;
-    формувати творче мислення;
-    підсилювати уяву, що є потужним стимулом народження нових ідей, пошуку альтернативних рішень, їх аналізу і синтезу, що в майбутньому відкриється основою інноваційного мислення і діяльності;
-     сприяти психічному розвитку дітей;
-     створювати успішну адаптацію учнів до сучасних соціально-економічних умов життя;
-    забезпечувати цілісність педагогічного процесу, єдності навчання і виховання учнів;
-    формувати потреби в знаннях, високих мотивів навчання і прагнення до самоосвіти.
Але  виникають і певні труднощі, а саме:
-    іноді важко контролювати процес взаємонавчання;
-    результати роботи учнів менш передбачувані;
-    організувати роботу всіх учнів;
-    навчитися вислуховувати думку іншого;
-    навчитися аргументовано висловлювати свою думку.
Готуючись до кожного уроку , слід пам’ятати слова А.Макаренка:
«Діти – це живе життя і життя прекрасне, і ставитися до них треба, як до товаришів і громадян, поважати їхнє право на навчання, радість і обов’язок відповідальності»